MENU
Головна » Статті » Мої статті

Позбавлення батьківських прав

Підстави позбавлення батьківських прав передбачено частиною 1 статті 164 Сімейного Кодексу, де вказано, що батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною;є хронічними алкоголіками або наркоманами;вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва;засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Обов'язок батьків щодо виховання та розвитку дитини передбачено статтею 150 Сімейного кодексу України, де зазначено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; батьки зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Розглядаючи дане питання з точки зору судової практики слід зазначити, що позиція Верховного Суду України є обов'язковою для судів і широко ними застосовується. Верховний Суд зазначив, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов’язків , тому питання про його застосування слід вирішувати після об’єктивного, повного і всебічного з’ясування всіх обставин справи, в тому числі ставлення батьків до дітей.

Для розгляду даної категорії справ необхідне залучення органу опіки та піклування як третьої особи, який має надати суду свій письмовий висновок про доцільність або недоцільність позбавлення батьківських прав щодо дитини, що складається на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження матеріально-побутових умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, інших документів, що стосуються справи. Таким чином висновок органу опіки і піклування всебічно розкриватиме обставини справи і повинен допомогти у вирішенні справи.

Проте жоден доказ не має для суду вирішального значення, тому суд може не погодитись з висновком Органу опіки і піклування якщо він є не достатньо обґрунтованим і суперечить інтересам дитини.

Окремі нормативно-правові акти, які регулюють питання:

Сімейний кодекс України;

Цивільний кодекс України;

Цивільний процесуальний кодекс України;

Закон України “Про охорону дитинства” від 26.04.2001 № 2402-14

Закон України “Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005 № 2709-25;

Конвенція про права дитини від 20.11.1989;

Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993;

Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав” від 30.03.2007 № 3;

Постанова Кабінету Міністрів України від 25.03.2006 № 367 “Про затвердження Положення про державний департамент з усиновлення та захисту прав дитини”.

Категорія: Мої статті | Додав: Admin (16.11.2016)
Переглядів: 276 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar