MENU
Головна » Статті » Мої статті

Визнання права власності в порядку спадкування

Вирішення цієї проблеми можливо двома шляхами.

 

Перший: пункт 4.18 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлює, що за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз’яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

 

У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», п. 3.1 Листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

 

У листі Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 зазначено, що: «відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв'язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно». Тобто це означає, що спадкоємцю потрібно буде звернутися до суду із позовною заявою до спадкоємців, які вже отримали свідоцтво про право на спадщину, адже це означає, що у них є потрібні документи. Якщо ж у них таких документів немає, то відповідачем у Вашій справі буде орган, що може видати потрібний документ.

 

І тут постає питання: чи потрібно іти настільки довгим шляхом? Адже можна у судовому порядку одразу і вирішити питання про визнання права на спадщину, а не просто отримати потрібний документ. У вищезазначеному листі наведено приклад:

 

Бобринецьким районним судом задоволено позов С. до міської ради про визнання права власності на житловий будинок (справа № 2-111/11). На підтвердження належності будинку спадкодавцю позивач надала:

- договір забудови, нотаріально посвідчений 25 січня 1968 року;

- оригінал акта прийняття будинку в експлуатацію від 27 лютого 1985 року, належно оформлений;

- рішення виконкому від 20 березня 1985 року № 54 про прийняття в експлуатацію новозбудованого будинку;

- витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію будинку на ім'я спадкодавця;

- постанову нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на будинок.

 

Позов було задоволено у повному обсязі. А також зазначено: «суди обґрунтовано задовольняють такі позови спадкоємців про визнання за ними права власності на житловий будинок при поданні документів щодо права користування або права власності на земельну ділянку, на якій розташовано житловий будинок, висновку БТІ або сертифікату відповідності, виписки з погосподарської книги сільської ради щодо належності будинку, а також наявних рішень про видачу спадкодавцю свідоцтва про право власності на будинок, яке він не отримав».

 

Це все означає, що законодавець визнає такий шлях вирішення проблеми, а це значно спрощує життя як простим громадянам, так і нотаріусам.

 

Також має місце і другий випадок: якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 Цивільного Кодексу України, відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оскаржується або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності. Це означає, що позови про визнання за спадкодавцем права власності на майно також можуть бути задоволені судом за наявності належних доказів.

 

Отже, спадкоємець може отримати потрібні документи ще й таким способом. На підтвердження цього факту у цьому ж Листі зазначено, що «якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, факту прийняття спадщини відповідно до ст. 549 Цивільного Кодексу України».

 

Законодавець також спрощує життя людей шляхом надання нотаріусам права оформлення права власності на майно, що вказано у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень: «Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб’єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно».

Окремі нормативно-правові акти, які регулюють питання:

Цивільний кодекс України;

 

Житловий кодекс Української РСР;

 

Цивільний процесуальний кодекс України;

 

Постанова Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування»;

 

Постанова Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності»;

 

 Лист Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування».

Категорія: Мої статті | Додав: Admin (16.11.2016)
Переглядів: 26 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar